Експорт металургії з України: сталь, руда, напівфабрикати і зміна маршрутів

У 2023–2024 роках металургія знову повернула собі статус найбільшої експортної галузі України за вартістю після агропродукції, але структура цих поставок уже не схожа на ту, що була до 2022 року. Замість домінування готової сталі в експорті все більшу частку займають залізна руда, чавун і сталеві напівфабрикати, а замість морських поставок через порти Маріуполя та Південного — суходільні маршрути в ЄС і експорт через порти Великої Одеси за умов постійних ризиків. Для читача, який хоче зрозуміти статистику торгівлі чи оцінити перспективи галузі, важливо не лише побачити цифри, а й розібратися, що саме за ними стоїть: які товарні групи враховуються, куди фізично йде метал і чому логістика сьогодні вирішує більше, ніж ціна металу на світових біржах.

Цей матеріал пояснює експорт металургії України простими словами: що до нього входить, як змінилася динаміка за останні роки, які країни є головними покупцями, як змінилися торговельні маршрути та де шукати перевірені відкриті дані для власного аналізу.

Що саме вважають експортом металургії і які товарні групи туди входять

Коли в новинах пишуть про експорт металургії України, зазвичай мають на увазі сукупність кількох товарних груп за УКТЗЕД. Це важливий момент, бо в різних статистичних зрізах межі «металургії» можуть відрізнятися, і порівняння двох джерел без розуміння методології дає хибні висновки.

Класичне визначення охоплює такі групи:

• Група 72 «Чорні метали» — чавун, феросплави, напівфабрикати (білети, сляби), прокат плаский і сортовий, труби, рейки. Це ядро металургійного експорту.
• Група 26, частково — залізні руди та концентрати. Часто руду виносять окремо у «гірничо-металургійний комплекс», але для аналізу галузі її включають.
• Група 73 — вироби з чорних металів (труби, конструкції, кріплення). Менша за обсягом частина, але з вищим ступенем переробки.
• Брухт чорних металів — окрема позиція, обсяги якої сильно залежать від експортних обмежень українського уряду.

Простими словами: коли аналітик каже «металургійний експорт зріс на 20%», варто першим ділом перевірити — чи йдеться тільки про групу 72, чи про весь гірничо-металургійний комплекс разом із рудою. Різниця може сягати кількох мільярдів доларів на рік, і саме вона пояснює «суперечливі» заголовки в різних виданнях.

Напівфабрикати проти готового прокату

Ключова якісна зміна останніх років — зсув від прокату до напівфабрикатів. Україна продає все більше слябів, білетів і чавуну, які закордонні заводи переробляють у готовий метал, і все менше готового плаского прокату. Причина не в стратегії, а в змушених обставинах: частина прокатних потужностей зруйнована або знаходиться на тимчасово окупованих територіях, а виробництво напівфабрикатів дешевше логістично — вони компактніші і простіші в перевезенні залізницею.

Статистика експорту металургії України: динаміка в цифрах

Щоб відчути масштаб змін, достатньо порівняти кілька контрольних років. Наведені нижче орієнтири базуються на даних Держстату України, НБУ та UN Comtrade; точні значення в різних джерелах трохи різняться через методології, тому їх варто сприймати як порядок величини, а не бухгалтерську звітність.

За довоєнними оцінками, гірничо-металургійний комплекс давав близько третини всієї валютної виручки України від експорту товарів. Після 2022 року ця частка скоротилася, але галузь залишилася другим за величиною джерелом експортної виручки після агросектору. Графік динаміки в будь-якій візуалізації відкритих даних виглядає типово: пік 2021 року, різке падіння 2022-го, повільне часткове відновлення далі — причому відновлення йде насамперед за фізичними обсягами, а не за вартістю, бо світові ціни на сталь у 2023–2024 роках були помітно нижчими за пікові.

Окремий нюанс — різниця між тоннами і доларами. Експорт сталі за кількістю може зростати, а виручка — падати, якщо ціна тонни на світовому ринку знижується. Тому грамотний аналіз статистики торгівлі завжди дивиться на обидва показники паралельно.

Експорт за країнами: хто купує українську сталь і руду

Географія експорту металургії України змінилася радикальніше, ніж структура. До 2022 року значна частка йшла морем до країн Північної Африки, Близького Сходу та до РФ і країн СНД. Сьогодні рейтинг покупців виглядає інакше.

Головні напрямки поставок у 2023–2024 роках:

• Європейський Союз — Польща, Італія, Нідерланди, Чехія, Болгарія, Румунія. Польща стала найбільшим покупцем українських чорних металів серед усіх країн світу: географічна близькість і залізничне сполучення перетворили її на головний хаб.
• Туреччина — стабільний покупець напівфабрикатів і брухту для власної електрометалургії.
• Китай — історично найбільший споживач української залізної руди; після відновлення роботи морського коридору поставки частково повернулися.
• Єгипет, Алжир, країни Перської затоки — традиційні покупці прокату, поставки до яких залежать від доступності морської логістики.

Промовистий приклад: експорт чавуну до США в окремі місяці 2024 року виходив на рекордні рівні — американські сталеливарні підприємства купували український чавун як замінник російського. Це демонструє, як геополітичні обмеження на одного постачальника відкривають вікно можливостей для іншого, навіть за високої логістичної вартості.

При цьому частка ЄС у структурі зросла не лише через логістику. Діє автономне торговельне регулювання ЄС — тимчасове скасування мит і квот на українські товари, — яке зробило європейський ринок ще привабливішим ціново.

Як змінилися торговельні маршрути після 2022 року

Логістика — найболючіша і водночас найцікавіша частина історії про експорт металургії з України. До 2022 року понад половина металургійного експорту йшла через українські порти, переважно Маріуполь, Південний і Миколаїв. Маріуполь втрачено, Миколаїв для великих суден обмежено, і галузь опинилася перед необхідністю будувати нові маршрути фактично з нуля.

Суходільний коридор до ЄС

Перший великий зсув — залізничні перевезення на захід. Проблема в тому, що українська колія 1520 мм не збігається з європейською 1435 мм, тож кожен вагон на прикордонних станціях (Мости­ська, Ягодин, Чоп) має або перевантажуватися, або міняти візки. Це додає дні до терміну доставки і відчутну суму до собівартості. Залізничний тариф на перевезення тонни металу до порту ЄС може становити значну частину її біржової ціни, тож вигідними залишаються лише поставки на відносно короткі відстані.

Морський коридор з портів Великої Одеси

Другий зсув почався восени 2023 року, коли запрацював тимчасовий морський коридор з портів Одеса, Чорноморськ і Південний. Спочатку він використовувався для зерна, але згодом через нього пішли руда і метал. Це критично важливо: саме морські поставки дають змогу доставляти вантажі до Китаю, Африки та Близького Сходу за прийнятною собівартістю. Обмеження — страхові тарифи через військові ризики, перебої через обстріли портової інфраструктури та обмежена пропускна спроможність.

Дунай як допоміжна артерія

Порти Ізмаїл і Рені на Дунаї стали резервним каналом, особливо для невеликих партій. Їхня роль у металургійному експорті менша, ніж у зерновому, але як страховка від повного блокування глибоководних портів Дунай залишається в розрахунках експортерів.

Практичний висновок простий: конкурентоспроможність українського металу сьогодні визначається не стільки собівартістю виробництва, скільки вартістю доставки до покупця. Завод може виробляти дешеву сталь, але програвати тендер турецькому чи індійському конкурентові через логістику.

Що стримує експорт: не лише війна

Навіть без урахування бойових дій у галузі накопичилося чимало структурних проблем, які впливають на експортну динаміку.

• Енергетика. Металургія — енергоємне виробництво. Обстріли енергосистеми призводять до обмежень електрики, а дугові печі й коксохімія не можуть працювати циклічно без втрат.
• Антидемпінгові та захисні заходи третіх країн. Український метал десятиліттями є об’єктом антидемпінгових розслідувань у США, ЄС та інших юрисдикціях. Кожне таке мито звужує коло доступних ринків.
• CBAM — вуглецевий податок ЄС. Механізм коректування цін на кордоні з урахуванням вуглецевого сліду з часом підвищить витрати українських експортерів доменної сталі, якщо галузь не модернізується.
• Кадри. Мобілізація та еміграція створили дефіцит робітничих професій на підприємствах, що обмежує можливості нарощування виробництва навіть за наявності замовлень.
• Конкуренція дешевої сталі. Світовий ринок страждає від перенадлишку потужностей, насамперед китайських, що тисне на ціни та маржу всіх експортерів.

Україна у світовій торгівлі металами: місце та роль

У довоєнному рейтингу світових експортерів сталі Україна стабільно входила до першої десятки, а за експортом напівфабрикатів і залізної руди — до топ-5 світу. Після 2022 року позиції просіли, але не зникли: країна залишається помітним гравцем на ринку чавуну, слябів і залізорудної сировини.

Особливість української позиції у міжнародній торгівлі — орієнтація на сировинну частину ланцюжка вартості. Україна продає переважно те, з чого інші роблять готову продукцію: руду, чавун, сляби. Це дає виручку, але обмежує додану вартість, яка залишається в країні. Будь-яка стратегія розвитку галузі — від відбудови до євроінтеграції — неминуче торкається питання, чи зможе Україна змістити баланс у бік продукції з глибшою переробкою.

Водночас є й конкурентні переваги, які нікуди не зникли: власна ресурсна база залізної руди, географічна близькість до ЄС, кваліфікований персонал і десятиліттями вибудувані торговельні зв’язки. Саме на них спираються сценарії відновлення галузі, які обговорюються в міжнародних фінансових інституціях.

Де шукати статистику: відкриті дані, графіки та таблиці

Для самостійного аналізу експорту металургії України існує кілька надійних джерел відкритих даних. Вони безплатні або мають безплатний рівень доступу й дозволяють будувати власні графіки та таблиці.

• UN Comtrade — база даних ООН про міжнародну торгівлю. Дозволяє фільтрувати за кодами ТН ЗЕД (наприклад, 72 — чорні метали, 2601 — залізна руда), країнами-партнерами та роками. Найкращий інструмент для аналізу експорту за країнами.
• Статистика WTO — агреговані дані Світової організації торгівлі про місця країн у світовій торгівлі, структуру експорту й імпорту.
• Держстат України та Міністерство економіки — офіційна українська статистика зовнішньої торгівлі за УКТЗЕД.
• НБУ — дані платіжного балансу, де експорт товарів розбитий за великими товарними групами; зручно для оцінки валютної виручки.
• Аналітика галузевих об’єднань (ГМК-центр, Укрметалургпром) — оперативні щомісячні дані про виробництво та експорт, які випереджають офіційну статистику.

Кілька практичних порад щодо роботи з цими даними. По-перше, завжди перевіряйте код товарної групи: «металургія» в одній таблиці може означати групу 72, а в іншій — 72+26+73. По-друге, розрізняйте фізичні обсяги (тонни) і вартісні (долари). По-третє, для воєнного періоду пам’ятайте про затримку публікації даних: місячна статистика може з’являтися з лагом у кілька місяців і потім уточнюватися. По-четверте, для порівнянь між країнами використовуйте саме UN Comtrade, бо національні статистичні служби рахують за різними методологіями оцінки.

Часті запитання

Що більше експортує Україна — сталь чи руду?

За вартістю в останні роки сталевий експорт (група 72) переважає руду, але розрив різко скоротився порівняно з 2021 роком. За фізичними обсягами руда й концентрат відвантажуються у більших тоннажах, бо це дешевший товар за тонну.

Чому напівфабрикати витіснили готовий прокат в експорті?

Через втрату частини прокатних потужностей, високу вартість логістики та попит закордонних заводів, яким вигідно купувати сляби й білети для власного перероблення. Напівфабрикати простіші в транспортуванні й швидше продаються в умовах невизначеності.

Чи повернеться експорт до довоєнного рівня?

Повне повернення до структури 2021 року малоймовірне: частина активів зруйнована, а ринки РФ і СНД втрачені безповоротно. Реалістичний сценарій — відновлення значної частки фізичних обсягів через ринки ЄС, Туреччини та Близького Сходу за умови стабільної роботи морського коридору.

Де подивитися свіжий графік експорту металургії?

Найшвидше — у щомісячних оглядах галузевих аналітичних центрів, які публікують графіки виробництва й експорту. Для офіційних даних — Держстат і UN Comtrade, але з урахуванням затримки публікації.