Meituan: як доставка, сервіси і локальна комерція формують платформу

Коли мова заходить про китайські технологічні гіганти, більшість одразу згадує Alibaba, Tencent або ByteDance. Але саме Meituan став тим гравцем, який найглибше вбудувався в повсякденне життя сотень мільйонів людей. Компанія починала як сервіс групових купонів, а сьогодні керує доставкою їжі, бронюванням готелів, купівлею квитків у кіно, орендою велосипедів і навіть оплатою в ресторанах. Усе це — в одному застосунку, який у Китаї називають суперапом. Порівняння з Tencent показує, як різні підходи до екосистем формували китайський ринок: tencent: як wechat ігри і хмарні сервіси сформували починалася з месенджера, а Meituan — з локальних купонів.

Ця стаття пояснює, як Meituan пройшов шлях від нішевого стартапу до платформи, що формує локальну комерцію. Ви дізнаєтесь, як працює його бізнес-модель, хто стоїть за компанією, які сервіси приносять найбільше доходу і чому саме доставка стала ядром екосистеми.

Історія Meituan: від купонів до суперапа

Meituan заснував у 2010 році Ван Сін — серійний підприємець, який до того вже запускав кілька інтернет-проєктів, зокрема соціальну мережу, схожу на Facebook, та аналог Twitter для китайського ринку. Перша версія Meituan була класичним сервісом групових покупок: користувачі купували купони на знижки в ресторанах, салонах краси чи розважальних закладах. На той час у Китаї діяли сотні подібних платформ, і конкуренцію називали «війною тисячі групонів».

Meituan вижив завдяки дисциплінованому підходу до грошей і фокусу на якості партнерів. Компанія не витрачала бюджети на агресивну рекламу, а натомість будувала мережу перевірених локальних бізнесів. Уже до 2013 року стало зрозуміло, що модель купонів має межу зростання. Тому Meituan почав додавати нові категорії: доставку їжі, бронювання подорожей, квитки в кіно.

Ключовий момент стався у 2015 році, коли Meituan об’єднався з Dazhong Dianping — найбільшим у Китаї сервісом відгуків і рейтингів ресторанів. Це дало компанії доступ до величезної бази локальних закладів і користувацьких оцінок. Після злиття платформа отримала назву Meituan Dianping, але згодом бренд скоротився до Meituan.

У 2018 році компанія вийшла на Гонконгську фондову біржу. Це було одне з найбільших IPO китайських технологічних компаній того року. З тих пір Meituan постійно розширює спектр послуг — від доставки свіжих продуктів до спільних велопоїздок і навіть безпілотної доставки.

На тлі Meituan окремо розвивалася модель дискаунт-маркетплейсу: історія PDD Holdings Temu демонструє, як агресивна цінова стратегія вивела китайського гравця на глобальний ринок.

Meituan: як доставка стала ядром платформи

Доставка їжі залишається ключовим сценарієм Meituan, але компанія більше не розкриває її як окремий сегмент із часткою загальної виручки. У звітності сервіси доставки, бронювання, реклама та інша локальна комерція об’єднані в сегмент Core Local Commerce.

Користувач обирає заклад або магазин, оформлює замовлення, а платформа координує оплату й виконання. Алгоритми розподіляють замовлення у великій мережі кур’єрів, однак точна кількість активних виконавців залежить від періоду й методики підрахунку, тому її не слід подавати як постійну величину.

Компанія інвестує в автоматизацію доставки: у деяких містах Китаю вже працюють безпілотні транспортні засоби та дрони для перевезення замовлень на короткі відстані. Це не замінює кур’єрів повністю, але допомагає знизити вартість доставки в густонаселених районах.

Саме доставка дала Meituan можливість зайти в суміжні категорії. Коли користувач уже звик замовляти їжу, йому легко запропонувати доставку продуктів із супермаркету, ліків з аптеки чи навіть квітів. Так платформа поступово перетворюється на універсальний канал локальної комерції.

Сервіси і локальна комерція формують платформу

Окрім доставки, Meituan розвиває десятки інших сервісів, які разом покривають більшість щоденних потреб міського жителя. Це і є суть суперапа: замість десяти окремих застосунків людина користується одним, який знає її історію, місце розташування та вподобання.

Серед основних категорій:

• Доставка їжі та продуктів. Ресторани, фастфуд, свіжі продукти, готова їжа з супермаркетів.
• Подорожі. Бронювання готелів, квитків на потяги, автобуси та авіарейси, туристичні пакети.
• Розваги. Квитки в кіно, на концерти, спортивні події, бронювання столиків.
• Міська мобільність. Спільні велосипеди та окремі транспортні сервіси, доступність яких залежить від міста.
• Побутові послуги. Клінінг, ремонт, салони краси, медичні записи.
• Платежі та фінанси. Власний гаманець Meituan Pay, розстрочки, страхування.

Локальна комерція — це серце бізнес-моделі. Meituan заробляє не лише на комісії з кожного замовлення, а й на рекламі, яку локальні бізнеси купують, щоб піднятися в пошуковій видачі застосунку. Для невеликого ресторану чи салону краси присутність на Meituan часто важливіша за власний сайт.

Ця модель виявилась настільки стійкою, що її почали копіювати інші азійські компанії. Наприклад, Grab у Південно-Східній Азії та Gojek в Індонезії побудували схожі суперапи навколо доставки і транспорту. Але саме Meituan має найбільший масштаб і найглибшу інтеграцію з локальними бізнесами.

Бізнес-модель Meituan: як компанія заробляє

У звітності Meituan виділяє два великі напрями. Core Local Commerce охоплює доставку їжі, Meituan Instashopping, сервіси «в закладі», готелі й подорожі; New Initiatives включає продуктовий ритейл та міжнародні проєкти. У 2025 році їхня виручка становила відповідно 260,8 млрд і 104,0 млрд юанів.

Маржинальність усередині платформи різна: фізична доставка потребує витрат на виконання замовлень, тоді як реклама та бронювання не мають такої самої «останньої милі». Проте прибутковість не можна виводити лише з типу послуги: на неї впливають субсидії, конкуренція, маркетинг і структура комісій.

Основний ринок Meituan залишається в Китаї, але твердження про відсутність значної міжнародної присутності вже застаріло. Сервіс Keeta після Гонконгу розширився на основні країни Перської затоки та у 2025 році почав роботу в Бразилії.

Компанія також експериментує з новими напрямками: доставка свіжих продуктів через мережу складів, спільні кухні для ресторанів, автоматизовані магазини без касирів. Не всі експерименти успішні, але вони дозволяють тестувати межі платформи.

Хто володіє Meituan: власники та акціонери

Meituan — публічна компанія, акції якої торгуються на Гонконгській фондовій біржі. Це означає, що в неї немає одного власника у класичному розумінні. Найбільший вплив має засновник Ван Сін, який володіє значною часткою акцій і обіймає посаду генерального директора.

Серед великих акціонерів — інвестиційні фонди та технологічні корпорації. Tencent довгий час була одним із найбільших стратегічних інвесторів Meituan, хоча з часом частка могла змінюватися. Важливо перевіряти актуальну структуру акціонерів у річному звіті компанії, оскільки вона змінюється через продажі та викупи акцій.

Для читача, який цікавиться інвестуванням, варто знати: акції Meituan доступні на Гонконгській біржі під тікером 3690. Але перед будь-якими інвестиційними рішеннями варто консультуватися з фінансовим радником, оскільки ринок китайських технологічних компаній волатильний.

Meituan у цифрах за 2025 рік

Це показники за один період, тому їх можна зіставляти без змішування різних років. У 2025 році компанія також зафіксувала чистий збиток 23,4 млрд юанів на тлі гострої конкуренції в миттєвому ритейлі.

Як Meituan змінює локальний бізнес

Для малого бізнесу в Китаї присутність на Meituan часто стає питанням виживання. Ресторани, салони краси, невеликі готелі змагаються за місце в пошуковій видачі застосунку. Відгуки та рейтинги безпосередньо впливають на кількість замовлень.

Це створює нову економічну реальність: локальний бізнес мусить адаптуватися до алгоритмів платформи. Наприклад, ресторан може оптимізувати меню під доставку, зменшити час приготування і навіть змінити розташування, щоб потрапити в зону швидкої доставки.

Водночас Meituan надає інструменти для аналітики: підприємці бачать, які страви найчастіше замовляють, у які години пік, які відгуки залишають клієнти. Це дозволяє швидше реагувати на попит, але й підвищує залежність від платформи.

Частина ресторанів критикує рівень комісій, витрати на просування та залежність від алгоритмічної видачі. Єдиної ставки для всіх продавців немає: підсумкова економіка залежить від міста, категорії, набору послуг, доставки й рекламних інструментів.

Уроки Meituan для інших ринків

Досвід Meituan показує, що суперап може бути ефективною моделлю лише за певних умов. По-перше, потрібна висока щільність населення, щоб доставка була економічно вигідною. По-друге, локальний бізнес має бути готовий до цифровізації. По-третє, користувачі повинні мати звичку здійснювати багато дрібних транзакцій через мобільний телефон.

У Європі та Північній Америці модель суперапа приживається повільніше. Там користувачі звикли до окремих застосунків для доставки, таксі чи бронювання. Але деякі елементи вже з’являються: наприклад, Uber додає доставку продуктів, а Amazon розширює локальні послуги.

Meituan також демонструє, як важливо контролювати логістику. Компанія не просто з’єднує ресторани з клієнтами, а керує власною мережею кур’єрів і складів. Це дає контроль над якістю і швидкістю, що є ключовою конкурентною перевагою.

Що чекає на Meituan далі

Meituan продовжує інвестувати в автоматизацію доставки, розширення категорій і глибшу інтеграцію з локальними бізнесами. Компанія також експериментує з форматами офлайн-магазинів і спільних кухонь, які можуть знизити вартість приготування їжі.

Водночас зростає регуляторний тиск. Китайська влада посилює контроль над технологічними платформами, зокрема щодо умов праці кур’єрів і комісій для малого бізнесу. Meituan уже змушений був змінювати деякі практики, і цей процес, імовірно, триватиме.

Для спостерігачів за ринком Meituan залишається одним із найцікавіших прикладів того, як локальна комерція може масштабуватися до рівня національної платформи. Його історія — це не лише про технології, а й про те, як звички мільйонів людей формують нову економіку.