Український металургійний завод відвантажує рулонну сталь покупцеві в Німеччині. Доти митниця цікавилася кодом товару, країною походження та контрактною ціною. Тепер імпортер у ЄС мусить знати ще одне: скільки тонн CO₂ було викинуто під час виробництва саме цієї партії. Якщо даних немає — доведеться платити за усередненими, зазвичай гіршими, показниками. Саме так працює CBAM, або Carbon Border Adjustment Mechanism — вуглецеве прикордонне коригування, яке змінює правила торгівлі з Європейським Союзом для десятків країн. Щоб уникнути помилок на кордоні, важливо розуміти, як працює світова торгівля від виробника до порту, митниці і покупця.
Нижче розберемо, що таке CBAM простими словами, чому його запровадили, які товари підпадають під регулювання, як розраховується платіж і що варто зробити експортеру вже зараз.
- Що таке CBAM і чому ЄС його запровадив
- Як працює механізм простими словами
- Які товари та галузі підпадають під CBAM
- Етапи запровадження: від звітності до платежів
- Як розраховуються викиди та вартість сертифікатів
- Вплив CBAM на світову торгівлю та позицію України
- Що має зробити експортер уже зараз
- Поширені запитання про CBAM
- Чи є CBAM митом чи податком
- Чи можна уникнути CBAM, постачаючи через третю країну
- Чи підпадають під CBAM готові вироби, наприклад машини чи меблі
- Що буде, якщо викиди не верифіковано
- Чи отримає Україна вилучення з CBAM
- Короткий висновок для планування
Що таке CBAM і чому ЄС його запровадив
CBAM — це механізм прикордонного вуглецевого коригування, через який імпортери певних товарів до ЄС зобов’язані купувати сертифікати, що відповідають обсягу парникових викидів, здійснених під час виробництва цих товарів. Фактично це не класичне мито на кордоні, а система компенсації різниці у вартості «вуглецю» між ЄС і третіми країнами.
Логіка Єврокомісії така. Усередині ЄС виробники сталі, цементу чи алюмінію давно працюють у системі торгівлі викидами EU ETS: за кожну тонну викидів понад ліміт вони купують квоти, ціна яких в останні роки коливалася переважно в діапазоні приблизно 60–90 євро за тонну CO₂. Імпортна продукція з країн, де таких платежів немає, отримувала цінову перевагу. Це створювало два наслідки: європейські заводи програвали конкуренцію, а виробництво потроху переносилося туди, де екологічні вимоги м’якші. Таке явище називають витоком вуглецю (carbon leakage).
CBAM має зрівняти умови: імпортна сталь або добрива повинні «нести» на собі приблизно ту саму вартість викидів, що й продукція, виготовлена всередині ЄС. Механізм є частиною Європейської зеленої угоди та пакета Fit for 55, який ставить за мету скоротити викиди ЄС щонайменше на 55% до 2030 року.
Формально CBAM оформлено Регламентом (ЄС) 2023/956. Це означає, що правила однакові в усіх 27 країнах союзу, і обійти їх через «зручніший» порт ввезення не вийде.
Як працює механізм простими словами
Якщо пояснювати CBAM простими словами, це п’ять послідовних кроків.
- Імпортер у ЄС реєструється в національному реєстрі CBAM і отримує статус уповноваженого декларанта. Без цього статусу ввезти товар із переліку після повного запуску механізму буде неможливо.
- Виробник у третій країні (наприклад, український завод) рахує фактичні викиди на одиницю продукції за затвердженою методологією та передає дані імпортеру.
- Імпортер декларує обсяг ввезених товарів і пов’язані з ними викиди у річній декларації CBAM.
- Викиди перевіряє незалежний акредитований верифікатор — за аналогією з аудитом фінансової звітності.
- Імпортер купує та гасить CBAM-сертифікати відповідно до кількості підтверджених тонн CO₂. Ціна сертифіката прив’язана до середньої ціни квот EU ETS.
Дві важливі деталі, які часто втрачаються в переказах. Перша: якщо виробник уже сплатив вуглецевий податок або купив квоти вдома (наприклад, у країні з власною системою торгівлі викидами), цю суму можна відняти від зобов’язання за CBAM. Друга: поступово, упродовж 2026–2034 років, ЄС скасовує безкоштовні квоти для власних виробників, і саме в цей період навантаження CBAM для імпорту зростатиме від малого відсотка до повного.
Якщо фактичних даних про викиди немає, застосовуються значення за замовчуванням — усереднені показники найгірших виробників. Для ефективного заводу це означає переплату, тому передача реальних даних напряму вигідна виробнику.
Які товари та галузі підпадають під CBAM
На першому етапі механізм охоплює шість груп товарів, які поєднують дві ознаки: висока вуглецемісткість виробництва та суттєвий обсяг торгівлі з ЄС.
- Залізо та сталь, включно з великим переліком прокату, труб і виробів.
- Алюміній та алюмінієві вироби.
- Цемент і цементні клінкери.
- Мінеральні добрива, зокрема азотні.
- Водень.
- Електроенергія.
Перелік визначено через коди ЄТ ЗЕД, тож конкретну продукцію потрібно звіряти з додатком до регламенту, а не з назвою галузі. Наприклад, під дію підпадають не всі вироби з металу, а визначені позиції; водночас Єврокомісія вже обговорює розширення списку на органічну хімію, полімери та деякі товари з подальшою переробкою.
Для України тема болісна саме через структуру експорту: металургійна продукція та залізна руда історично становлять значну частку поставок до ЄС, а електроенергія експортується в суміжні європейські мережі. Тобто CBAM зачіпає не периферійні, а ключові експортні напрями. Світова торгівля простими словами — це саме та мережа експорту, імпорту, портів і торговельних маршрутів, у якій українська металургійна продукція відіграє помітну роль.
Окремо варто знати про винятки. Товари вартістю до 150 євро в одній партії не підпадають під звітність, а країни, повністю інтегровані в EU ETS (Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн), та Швейцарія зі зв’язаною системою мають вилучення. Україна такого вилучення не має, хоча обговорення можливих перехідних домовленостей у контексті угоди про асоціацію триває.
Етапи запровадження: від звітності до платежів
CBAM не ввімкнули одразу — механізм розгортається поетапно, щоб ринок встиг адаптуватися.
| Період | Що відбувається | Що це означає для експортера |
|---|---|---|
| Жовтень 2023 — грудень 2025 | Перехідний період: лише квартальна звітність про викиди, без платежів | Імпортер вимагає від постачальника дані про викиди; відсутність даних створює проблеми у контрактах |
| З 2026 року | Повний режим: купівля та погашення сертифікатів, річна декларація, обов’язкова верифікація | Викиди стають частиною ціни товару; низьковуглецеве виробництво дає перевагу |
| 2026–2034 | Поступове скорочення безкоштовних квот EU ETS і симетричне нарощування CBAM | Навантаження зростає щороку, планувати треба на десятиліття вперед |
Практичний висновок із цього графіка простий: перехідний період — це не «вікно, коли нічого не відбувається», а час для налаштування обліку. Компанії, які за ці роки побудували систему вимірювання викидів на рівні окремих агрегатів і партій, увійдуть у платну фазу з передбачуваними витратами. Ті, що чекали, платитимуть за значеннями за замовчуванням або втратять покупців, які оберуть постачальника з прозорими даними.
Як розраховуються викиди та вартість сертифікатів
Базова формула платежу виглядає так: кількість тонн вбудованих викидів у товарі, мінус безкоштовна частина (на етапі згортання квот), помножено на ціну CBAM-сертифіката, мінус вуглецева ціна, уже сплачена в країні виробництва.
Ціна сертифіката прив’язана до середньотижневої аукціонної ціни квот EU ETS. Точну вартість передбачити неможливо — вона плаває за ринком, і при обсягах у сотні тисяч тонн викидів різниця в 10 євро за тонну перетворюється на мільйони євро річних витрат. Саме тому фінансові відділи експортерів уже закладають CBAM у довгострокові контракти як окрему цінову складову або оговорку.
Методологія обліку розрізняє прямі викиди (спалювання палива, технологічні процеси на самому заводі) та непрямі викиди від спожитої електроенергії. На перехідному етапі непрямі викиди декларуються для всіх груп, а от у плату вони входять лише для окремих товарів, зокрема цементу та добрив. Для сталі ключовими є прямі викиди — і тут різниця між технологіями величезна.
Умовний приклад. Брудна доменна технологія дає близько двох тонн CO₂ на тонну сталі, тоді як електросталеплавлення зі шихти зі значною часткою металобрухту — у кілька разів менше. При ціні сертифіката, скажімо, 80 євро за тонну різниця у вуглецевій складовій ціни може сягати понад сотні євро на тонну прокату. Для маржинальної галузі, якою є металургія, це розмір усієї операційної рентабельності.
Вплив CBAM на світову торгівлю та позицію України
CBAM уже змінює міжнародну торгівлю ще до появи перших платежів. Європейські імпортери переоцінюють ланцюги поставок: у тендерах дедалі частіше фігурує вимога надати дані про вуглецевий слід, а контракти доповнюються кліматичними клаузулами. Фактично з’явився новий тип торговельного бар’єру — не тарифний, а інформаційно-вуглецевий. Тарифи й квоти залишаються, але до них додалася вартість викидів, яка може перевищувати традиційне мито.
Реакція країн різна. Частина держав (США, Великобританія, Канада, Японія) обговорюють власні аналоги прикордонного коригування. Інші, передусім великі експортери сировини, оскаржують механізм як дискримінаційний у рамках СОТ. Паралельно низка країн прискорила запровадження внутрішніх вуглецевих податків: логіка проста — якщо платити за викиди все одно доведеться, краще, щоб ці гроші залишалися в національному бюджеті, а не йшли до бюджету ЄС.
Для України ситуація подвійна. З одного боку, країна інтегрована в європейські торговельні маршрути: на ЄС припадає близько половини українського експорту товарів, і металургія з рудою — його кістяк. За різними оцінками, CBAM торкнеться значної частини поставок, і для окремих підприємств додаткове навантаження може становити від кількох до понад десяти відсотків контрактної вартості залежно від технології та ціни сертифікатів. Точні цифри залежать від року, курсу ETS і структури викидів, тому будь-які розрахунки варто перевіряти на момент укладання контракту.
З другого боку, Україна має аргументи. Угода про асоціацію передбачає наближення кліматичного законодавства, а статус кандидата на вступ до ЄС відкриває поле для переговорів про гнучкіші умови. Додатковий фактор — воєнні руйнування енергетики: викиди, пов’язані з відновленням, можуть враховуватися в майбутніх домовленостях, хоча гарантій тут немає.
Що має зробити експортер уже зараз
Практичний алгоритм для компанії, яка постачає товари з переліку CBAM до ЄС, виглядає так.
- Звірити коди продукції з додатком I Регламенту (ЄС) 2023/956 й точно встановити, які позиції підпадають під механізм, а які ні.
- Налаштувати облік викидів на рівні виробництва: паливо, електроенергія, технологічні викиди — за методологією ЄС, а не за внутрішніми формами статистичної звітності.
- Погодити з європейськими покупцями формат передачі даних і прописати в контрактах, хто несе витрати на сертифікати та як ціна змінюється залежно від курсу ETS.
- Обрати або залучити акредитованого верифікатора заздалегідь — із повним запуском попит на перевірки зросте різко.
- Порахувати економіку декарбонізації: модернізація, заміна палива, закупівля «зеленої» електроенергії. Часто інвестиція з окупністю в п’ять-сім років за рахунок економії на сертифікатах виглядає цілком раціонально.
- Стежити за запровадженням внутрішнього вуглецевого ціноутворення в Україні: сплачений удома вуглецевий податок зменшує платіж за CBAM.
Найдорожча помилка — ігнорувати запити імпортерів про дані. Під час перехідного періоду за відсутність звітності передбачені штрафи для декларанта в ЄС (від 10 до 50 євро за тонну недекларованих викидів), і європейський партнер, який ризикує грошима через мовчання постачальника, зазвичай просто змінює постачальника.
Поширені запитання про CBAM
Чи є CBAM митом чи податком
Юридично це окремий регуляторний механізм: сертифікати купує імпортер у ЄС, а не експортер на митниці. Але економічно ефект схожий на вуглецеве мито — витрати закладаються в ціну товару й зрештою діляться між виробником і покупцем залежно від ринкової сили кожного.
Чи можна уникнути CBAM, постачаючи через третю країну
Ні. Регламент прямо забороняє обхідні практики: враховується країна виробництва товару, а не країна відвантаження. Штучне дроблення партій або незначна переробка задля зміни коду також підпадають під антиобхідні норми.
Чи підпадають під CBAM готові вироби, наприклад машини чи меблі
Наразі ні — механізм охоплює базові товари та обмежений перелік напівфабрикатів. Проте Єврокомісія має оцінити доцільність розширення переліку на товари з подальшою переробкою, тож виробникам металовмісної продукції варто стежити за оновленнями.
Що буде, якщо викиди не верифіковано
Без підтвердження незалежним верифікатором імпортер мусить застосовувати значення за замовчуванням, які навмисно встановлені на рівні найгірших виробників. Для ефективного заводу це означає системну переплату.
Чи отримає Україна вилучення з CBAM
Станом на зараз формального вилучення немає, хоча питання гнучких умов обговорюється в контексті євроінтеграції. Розраховувати стратегію підприємства лише на політичне рішення ризиковано — безпечніше готуватися до повного режиму.
Короткий висновок для планування
CBAM — це не тимчасовий бар’єр, а постійний елемент нової архітектури торгівлі з ЄС: вуглецевий слід стає такою самою характеристикою товару, як вага чи хімічний склад. Виграють виробники, які раніше за інших налаштують облік викидів, верифікацію та контрактну роботу, і які сприйматимуть декарбонізацію не як екологічну повинність, а як інвестицію в конкурентну ціну. Для українського експорту, де металургія й агрохімічний ланцюг посідають центральне місце, підготовка до платної фази CBAM — фактично питання збереження доступу до головного зовнішнього ринку на наступне десятиліття.
