BIS: як Банк міжнародних розрахунків став банком для центральних банків

BIS — Банк міжнародних розрахунків — слугує форумом співпраці центральних банків, проводить дослідження та надає банківські послуги офіційним установам. Його часто називають «банком центральних банків», але ця формула описує лише частину роботи: BIS також розміщує секретаріати міжнародних комітетів і підтримує вироблення стандартів, не маючи наднаціональної регуляторної влади.

Історія цієї інституції незвична навіть за мірками міжнародних організацій. BIS створювався для вирішення конкретної політичної проблеми — німецьких репарацій після Першої світової війни, — пережив спробу ліквідації після Другої світової, а згодом перетворився на один із найвпливовіших центрів глобального банківського регулювання. Розібратися, як це сталося, означає зрозуміти логіку розвитку всієї міжнародної фінансової архітектури XX–XXI століть.

Що таке BIS простими словами

Банк міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements, BIS) — міжнародна організація, що належить 63 центральним банкам і органам грошово-кредитного регулювання. Штаб-квартира розташована в Базелі, представництва — у Гонконзі та Мехіко. BIS створено у формі компанії з акціонерним капіталом на підставі міжнародних угод і швейцарських установчих документів. Штаб-квартира має привілеї та імунітети, визначені відповідними угодами; це не означає загального звільнення кожної дії банку або працівника від будь-якої національної юрисдикції.

Простими словами, BIS виконує три ролі:

• банкір — приймає депозити від центральних банків, проводить для них операції із золотом, валютою та цінними паперами;
• майданчик для переговорів — збирає керівників центральних банків на регулярні зустрічі, де обговорюється стан світової фінансової системи;
• аналітичний центр — збирає й публікує статистику, проводить дослідження та готує основу для міжнародних стандартів банківського регулювання.

Важливо розуміти обмеження: BIS не є наднаціональним регулятором і не може примусити жодну країну до виконання своїх рекомендацій. Його сила — у консенсусі. Коли найбільші центральні банки світу погоджують правило в Базелі, вони зазвичай імплементують його у власних юрисдикціях, тому що самі ж його й розробили.

Історія BIS: від репарацій до глобальної інституції

Історія BIS починається 1930 року. Після Першої світової війни країни-переможниці намагалися організувати виплату німецьких репарацій за так званим планом Юнга, і для технічного адміністрування цих платежів потрібен був нейтральний посередник. Так у травні 1930 року з’явився BIS — найстаріша міжнародна фінансова організація з тих, що діють досі.

Але вже незабаром функція репарацій втратила актуальність: в 1930-х роках світ охопила економічна криза, система репарацій фактично розпалася, а BIS довелося шукати нову роль. Нею стали операції для центральних банків — управління частиною їхніх золотовалютних резервів та міжнародні розрахунки.

Другий шанс після війни

Найцікавіший епізод історії компанії трапився 1944 року. На Бреттон-Вудській конференції, де створювалися МВФ і Світовий банк, пролунала пропозиція ліквідувати BIS: нова система нібито робила його зайвим, а діяльність під час війни (зокрема спірні операції із золотом) викликала критику. Проте рішення про ліквідацію так і не було виконане. Європейські центральні банки швидко зрозуміли, що BIS зручний як місце неформальних переговорів, якого не міг забезпечити жоден інший інститут.

У наступні десятиліття BIS став технічним агентом європейських інтеграційних ініціатив — спочатку Європейського платіжного союзу, потім механізмів валютної кооперації, що зрештою привели до створення євро. Паралельно в його стінах народилася головна справа життя цієї інституції — Базельський комітет з банківського нагляду, заснований 1974 року після банкрутства німецького банку Herstatt, яке вразило міжнародні платежі несподіваним ефектом доміно.

Як працює BIS: бізнес-модель банку без звичайних клієнтів

BIS надає фінансові послуги центральним банкам, органам грошово-кредитного регулювання та міжнародним організаціям і фінансує свою діяльність із власних операцій. З 2001 року акції можуть належати лише центральним банкам; приватних акціонерів у BIS більше немає. Дивіденди, якщо їх затверджують загальні збори, отримують центральні банки-акціонери.

Основні напрямки операційної діяльності:

• Депозитарні послуги. Центральні банки тримають у BIS частину своїх резервів у різних валютах. Це зручно для оперативного управління ліквідністю.
• Операції із золотом. BIS виконує угоди купівлі-продажу, обміну та зберігання золота для центральних банків — це одна з найстаріших його функцій.
• Управління резервами. Банк пропонує готові інвестиційні портфелі та інструменти, орієнтовані на потреби офіційних інституцій.
• Кредитні операції. BIS може надавати центральним банкам забезпечені кредити та інші інструменти ліквідності, але конкретні умови залежать від рішення банку й контрагентів. Не слід подавати такі операції як автоматичний «міст» до програми МВФ.

Обсяг коштів, які центральні банки довіряють BIS, обчислюється сотнями мільярдів доларів еквіваленту. Це не робить його найбільшим банком світу, але гарантує фінансову самостійність: інституція покриває витрати з операційного доходу й не залежить від внесків урядів.

BIS і глобальні стандарти: Базельські угоди

Найвідоміший внесок BIS у фінансову систему — Базельські угоди про банківський нагляд. Їх розробляє Базельський комітет, який об’єднує центральні банки і регулятори провідних країн, а секретаріат комітету працює в приміщенні BIS. Поруч із нормотворчістю BIS розвивалася й інша гілка фінансової інфраструктури — історія S&P Global як постачальника індексів, рейтингів і ринкових даних.

Логіка проста: банки та інші фінансові групи працюють на міжнародних ринках, а нагляд здійснюють національні органи. Якщо вимоги істотно різняться, виникають стимули переносити ризики до м’якших режимів. Базельський комітет розробляє спільні мінімальні стандарти, які юрисдикції впроваджують у власному законодавстві.

Базель III був прямою відповіддю на кризу 2008 року, коли виявилося, що банки формально відповідали вимогам капіталу, але тримали його у вигляді інструментів, які не поглинали збитки в потрібний момент. Реформа підняла вимоги до базового власного капіталу, додала нормативи ліквідності LCR і NSFR, а для найбільших системно важливих банків — додаткові буфери.

Критики зазначають, що базельські стандарти впроваджуються з затримками й не всюди однаково, а банківська система все одно періодично потрапляє в скруту. Справедливо і протилежне: без спільного мінімуму конкуренція між юрисдикціями за найм’якше регулювання була б значно жорсткішою. BIS тут виступає не жандармом, а координатором, і його вплив тримається саме на репутації та технічній експертизі.

Аналітика, статистика та дослідження

Менш помітна, але надзвичайно важлива функція BIS — збір і публікація даних. Щоквартальна банківська статистика BIS показує транскордонні позиції банківських систем, огляд валютного ринку, що проводиться раз на три роки, залишається головним джерелом даних про структуру глобальної торгівлі валютою, а статистика похідних інструментів і міжнародного боргу використовується дослідниками та регуляторами усього світу.

Дослідники BIS до глобальної фінансової кризи аналізували кредитні цикли, ціни активів і ризики накопичення дисбалансів. Це посилило репутацію установи як джерела незалежного макрофінансового аналізу, однак формула про «совість фінансової системи» є публіцистичною оцінкою, а не вимірюваним статусом.

BIS сьогодні: інновації та цифрові гроші

2019 року BIS створив Innovation Hub — мережу центрів, що працюють із центральними банками над технологіями для фінансової системи. Перелік центрів і партнерів розширювався, тому його краще перевіряти на актуальній сторінці BIS. Основні теми охоплюють цифрові гроші, транскордонні платежі, токенізацію, кібербезпеку та наглядові технології.

Проєкт mBridge досліджував транскордонні розрахунки на спільній платформі кількох центральних банків. У жовтні 2024 року BIS оголосив про завершення безпосередньої участі в проєкті, тому mBridge слід наводити як завершений для BIS етап, а не як його поточну програму. Інші експерименти Innovation Hub продовжують перевіряти оптові цифрові гроші та токенізовані розрахунки.

Окремий напрям — розвиток спроможності центральних банків і органів нагляду. Представництва в Азії та Латинській Америці є регіональними вузлами співпраці, а навчальні програми веде, зокрема, Інститут фінансової стабільності (Financial Stability Institute). Його не слід плутати з колишнім Форумом фінансової стабільності, який був попередником Ради з фінансової стабільності.

Структура управління та членство

BIS належить 63 центральним банкам і органам грошово-кредитного регулювання, які мають право голосу та представництва на загальних зборах. Стратегічний нагляд здійснює рада директорів, до якої входять шість директорів за посадою — керівники центральних банків Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та США, — а також інші члени відповідно до Статуту. Операційною діяльністю керує генеральний менеджер.

Global Economy Meeting зазвичай збирає керівників центральних банків раз на два місяці в межах регулярних зустрічей у Базелі. Конфіденційний формат сприяє відвертому обміну думками, а підсумки роботи BIS, комітетів і дослідницьких підрозділів публікуються окремо.

Критика та обмеження BIS

Чесна розмова про BIS неможлива без застережень. По-перше, інституцію критикують за непрозорість: закриті зустрічі та відсутність парламентського контролю викликають питання про підзвітність, хоча банк істотно розширив публікації за останні десятиліття. По-друге, історія операцій із золотом під час Другої світової залишається предметом історичних дискусій, хоча сучасна діяльність BIS не має з нею нічого спільного.

По-третє, і це головне практичне обмеження: BIS не має примусових повноважень. Якщо велика юрисдикція затягує імплементацію Базеля III, банк може лише публічно фіксувати відставання — механізмів санкцій у нього немає. Його вплив реальний, але непрямий: через експертизу, репутацію та згоду самих центральних банків.

Що важливо запам’ятати про BIS

Якщо звести все до кількох практичних тез, то BIS — це:

• найстаріша міжнародна фінансова організація, створена 1930 року й уціліла попри спробу ліквідації 1944-го;
• банк, що надає банківські послуги центральним банкам, органам грошово-кредитного регулювання та міжнародним організаціям — депозити, валютні й золоті операції та управління резервами;
• постійний секретаріат Базельського комітету, тобто місце народження глобальних стандартів банківського капіталу та ліквідності;
• ключове джерело статистики про транскордонні банківські потоки, валютний ринок і похідні інструменти;
• координатор експериментів із цифровими валютами центральних банків через Innovation Hub.

Для читача, який хоче орієнтуватися в міжнародних фінансах, головний висновок такий: BIS не керує фінансовою системою, але задає граматику, якою говорять центральні банки світу. Тому, коли в новинах з’являються Базельські вимоги, попередження BIS про ризики чи новини про проєкти CBDC у Базелі, за цим завжди стоїть інституція, що поєднує майже столітній досвід з роллю технічного майданчика майбутніх грошей.

Часті запитання про BIS

Чи може звичайна людина чи компанія відкрити рахунок у BIS?

Ні. BIS, як правило, не приймає депозити від приватних осіб і компаній та не надає їм фінансові послуги. Його банківські продукти призначені для центральних банків, органів грошово-кредитного регулювання та міжнародних організацій.

Чим BIS відрізняється від МВФ?

МВФ працює з урядами країн-членів і надає макрофінансову допомогу під програми реформ. BIS працює з центральними банками, займається банківським регулюванням, статистикою та операційними послугами. Це комплементарні, а не конкуруючі інституції.

Чи зобов’язані країни виконувати Базельські угоди?

Юридично — ні, вони мають характер добровільних стандартів. Практично більшість юрисдикцій із розвиненими банківськими системами впроваджує їх, бо невиконання підриває довіру іноземних партнерів і рейтингових агентств до національних банків.

Де знайти дані та звіти BIS?

Більшість статистики, щоквартальних оглядів і річних звітів доступні безкоштовно на офіційному сайті bis.org англійською мовою.