Що таке AMM: як automated market maker замінює книгу заявок

Уявіть, що ви хочете обміняти токен A на токен B. На звичайній біржі вам потрібен продавець, який погодиться на вашу ціну, або покупець, який захоче купити ваш актив. У децентралізованих фінансах цю роль бере на себе алгоритм. Він тримає обидва токени в пулі й автоматично визначає ціну за математичною формулою. Це і є AMM — automated market maker, автоматизований маркет-мейкер. Далі розберемо, як він працює, чим відрізняється від книги заявок і що важливо знати, перш ніж ним користуватися.

Що таке AMM простими словами

AMM — це смарт-контракт на блокчейні, який забезпечує обмін токенами без посередників. Замість того щоб зводити покупців і продавців, він використовує пул ліквідності. Користувачі надають у цей пул два токени в певному співвідношенні, а алгоритм дозволяє будь-кому обміняти один токен на інший одразу, за ціною, яку визначає формула.

Найпоширеніша модель — пул з двома токенами, наприклад ETH і USDC. Якщо хтось купує ETH за USDC, він додає USDC у пул і забирає звідти ETH. Ціна змінюється залежно від того, скільки кожного токена залишилося. Це називається формулою постійного добутку: x * y = k, де x і y — кількості токенів у пулі, а k — константа. Якщо одного токена стає менше, його ціна в парі зростає, а іншого — падає.

Простіше кажучи, AMM — це автоматичний обмінник, який працює за правилами математики, а не за бажанням конкретного трейдера чи біржі. Обмін зазвичай доступний, поки мережа й контракт працюють, пул має ліквідність і протокол не призупинив операції; чекати зустрічного ордера не потрібно.

Як AMM замінює книгу заявок

Класична біржа використовує книгу заявок — список ордерів на купівлю та продаж за різними цінами. Щоб укласти угоду, потрібен збіг: хтось має продати за ціною, яку готовий заплатити покупець. Це вимагає активної участі маркет-мейкерів, які постійно виставляють заявки і підтримують ліквідність.

AMM прибирає цю залежність від живих учасників. Замість книги заявок — пул ліквідності. Замість очікування збігу — миттєвий своп за поточною ціною. Користувач взаємодіє не з іншим трейдером, а зі смарт-контрактом. Тому угоди виконуються навіть тоді, коли на ринку мало активних покупців чи продавців. Саме тому децентралізована біржа не потребує зведення покупців і продавців у єдиному стакані заявок.

Проте різниця не лише технічна. У книзі заявок ціна формується на основі попиту та пропозиції від конкретних ордерів. В AMM ціна визначається співвідношенням токенів у пулі. Це означає, що велика угода може сильніше зрушити ціну, ніж на ліквідній книзі заявок. Але для користувача головна перевага — простота: не треба виставляти ордер, чекати його виконання чи турбуватися про часткове заповнення.

Формула постійного добутку та як вона визначає ціну

Більшість AMM, зокрема Uniswap, використовують формулу x * y = k. Наприклад, у пулі 100 ETH і 200 000 USDC. Тоді k = 20 000 000. Якщо хтось хоче купити 1 ETH, він має додати таку кількість USDC, щоб добуток залишився незмінним. Після угоди в пулі буде 99 ETH, отже USDC має стати 20 000 000 / 99 ≈ 202 020. Тобто покупець заплатить близько 2 020 USDC за 1 ETH, хоча до угоди співвідношення було 2 000 USDC за ETH.

Це називається прослизанням — різниця між очікуваною ціною та фактичною ціною виконання. Чим більша угода відносно розміру пулу, тим більше прослизання. Тому AMM з великою ліквідністю забезпечують кращі ціни для трейдерів.

Формула також пояснює, чому AMM ніколи не закінчує токени повністю. Якщо ви купуєте дедалі більше ETH, його ціна зростає до нескінченності, але кількість у пулі ніколи не досягне нуля. Це математично підтримує котирування за наявності резервів, але не гарантує виконання в будь-який момент: можливі паузи протоколу, збої мережі, надмірне прослизання або помилки контракту.

Пул ліквідності та роль постачальників ліквідності

Щоб AMM працював, хтось має наповнити пул токенами. Це роблять постачальники ліквідності (liquidity providers, LP). Вони вносять пару токенів у рівному за вартістю співвідношенні, наприклад 1 ETH і 2 000 USDC, і отримують LP-токени, які підтверджують їхню частку в пулі. Від розміру та збалансованості такого пулу ліквідності залежить, наскільки вигідною буде ціна для трейдерів.

За кожну угоду в пулі стягується комісія, зазвичай від 0,01% до 1% залежно від протоколу. Ця комісія розподіляється між постачальниками пропорційно їхній частці. Для LP це спосіб отримувати пасивний дохід, але він пов’язаний з ризиком, про який далі.

Важливо розуміти: постачальник ліквідності не просто «здає в оренду» токени. Він бере участь у формуванні ціни й автоматично ребалансує свій портфель. Коли ціна одного токена зростає, арбітражери викуповують його з пулу, і частка LP у цьому токені зменшується, а в іншому — збільшується. Це може призвести до ситуації, коли вартість активів LP відрізняється від того, якби вони просто тримали токени без участі в пулі.

Непостійні втрати: головний ризик для LP

Непостійні втрати (impermanent loss) виникають, коли ціна токенів у пулі змінюється порівняно з моментом внесення. Якщо один токен дорожчає, арбітражери купують його з пулу, залишаючи більше дешевшого токена. У результаті частка LP коштує менше, ніж якби вони просто тримали обидва токени без пулу.

Наприклад, ви внесли 1 ETH і 2 000 USDC, коли ETH коштував 2 000 доларів. Через місяць ETH виріс до 4 000 доларів. У пулі тепер буде приблизно 0,7 ETH і 2 800 USDC. Загальна вартість вашої частки — близько 5 600 доларів. Якби ви просто тримали 1 ETH і 2 000 USDC, у вас було б 6 000 доларів. Різниця 400 доларів — це непостійна втрата.

Назва «непостійна» означає, що втрата зникає, якщо ціна повертається до початкового рівня. Але якщо ви виведете ліквідність до цього, втрата стане постійною. Комісії від угод можуть компенсувати цю втрату, але не завжди. Тому LP варто оцінювати очікувану волатильність пари та розмір комісій.

Порівняння AMM і книги заявок: що вибрати

Обидва механізми мають свої сильні сторони. Книга заявок краще підходить для великих професійних трейдерів, які хочуть точний контроль над ціною, використовують лімітні ордери та працюють з великими обсягами. Вона дозволяє уникнути прослизання, якщо є достатня ліквідність на конкретному рівні.

AMM виграє в доступності та децентралізації. Будь-хто може створити пул для будь-якої пари токенів, не отримуючи дозволу біржі. Не потрібні маркет-мейкери, які утримують спреди. Інтерфейс простіший: один своп — одна транзакція. Для нових токенів AMM часто єдиний спосіб отримати ліквідність одразу після запуску.

Для звичайного користувача DeFi AMM зазвичай зручніший. Але якщо ви торгуєте великими сумами або хочете виставити лімітний ордер, варто звернути увагу на гібридні рішення. Деякі протоколи вже поєднують AMM з можливістю встановлювати діапазони цін, як у Uniswap v3, що зменшує непостійні втрати для LP і покращує ефективність капіталу.

Приклади AMM у DeFi

Найвідоміший приклад — Uniswap, який працює на Ethereum та багатьох інших мережах. Він запровадив просту модель x*y=k і став стандартом для децентралізованих бірж. PancakeSwap — аналог на BNB Chain з нижчими комісіями за транзакції. Curve спеціалізується на стейблкоїнах і токенах з близькою ціною, використовуючи іншу формулу, щоб мінімізувати прослизання для таких пар. Balancer дозволяє створювати пули з кількома токенами та довільними вагами, а не лише 50/50.

Це не вичерпний перелік, але він показує різноманіття підходів. Кожен протокол обирає свою математичну модель залежно від цілей: мінімальне прослизання, гнучкість для LP чи підтримка специфічних активів. Для користувача важливо перевіряти, яку модель використовує конкретний AMM, бо від цього залежать ціна свопу та ризики.

Переваги та недоліки AMM

Серед переваг: доступність без дозволів, постійна ліквідність, простота використання, можливість заробітку для LP, прозорість правил у смарт-контракті. Недоліки: прослизання при великих угодах, непостійні втрати для LP, залежність від комісій мережі, ризик смарт-контрактів та можливі маніпуляції в пулах з малою ліквідністю.

Важливо не сприймати AMM як «безкоштовний» обмін. За кожну операцію ви платите комісію протоколу та комісію блокчейну. У моменти перевантаження мережі витрати можуть перевищити вигоду від свопу. Тому перед використанням варто оцінити розмір пулу, прослизання та загальну вартість транзакції.

Як безпечно користуватися AMM

По-перше, користуйтеся лише перевіреними протоколами з довгою історією та аудитами смарт-контрактів. По-друге, починайте з малих сум, щоб зрозуміти механіку і втрати. По-третє, завжди перевіряйте адресу контракту пулу, щоб не потрапити на фішинговий сайт. По-четверте, враховуйте прослизання та комісії перед підтвердженням угоди.

Для постачальників ліквідності: не вкладайте кошти, які не готові втратити. Оцініть волатильність пари, розмір комісій та можливі непостійні втрати. Диверсифікуйте між різними пулами та протоколами. І пам’ятайте: високі доходи від комісій часто супроводжуються вищими ризиками.

Поширені запитання про AMM

Чи можна втратити всі кошти в AMM?

Так, якщо станеться злам смарт-контракту, різке падіння ціни токена або ви помилитеся з адресою. Непостійні втрати не призводять до повної втрати, але можуть суттєво зменшити вартість. Тому використовуйте лише кошти, які готові ризикнути.

Чи потрібен дозвіл для створення пулу?

Ні, більшість AMM дозволяють будь-кому створити пул для будь-якої пари токенів. Це відкриває можливості, але також створює ризик шахрайських токенів. Завжди перевіряйте контракт токена та репутацію проєкту.

Чим AMM відрізняється від звичайного обмінника?

Звичайний обмінник — це централізована послуга, яка тримає власні резерви і встановлює курс. AMM — це смарт-контракт, який використовує пул ліквідності від користувачів і визначає ціну за формулою. У AMM ви не довіряєте конкретній компанії, але покладаєтеся на код і ліквідність пулу.

Що таке прослизання і як його уникнути?

Прослизання — це різниця між очікуваною ціною та фактичною ціною угоди. Воно зростає з розміром угоди відносно пулу. Щоб зменшити його, обирайте пули з великою ліквідністю або розбивайте угоду на менші частини, хоча це збільшить комісії за газ.