Що таке friendshoring: як країни перебудовують торговельні ланцюги

У 2022 році міністерка фінансів США Джанет Єллен вжила слово, яке дуже швидко увійшло до словника економістів, логістів і топ-менеджерів: friendshoring. Суть ідеї проста — закуповувати критично важливі товари й компоненти не там, де найдешевше, а там, де надійно з політичного погляду. Пандемія, війна в Україні та торгове протистояння між США і Китаєм показали, наскільки крихкими можуть бути ланцюги постачання, вибудувані десятиліттями виключно за логікою мінімальної собівартості.

Ця стаття пояснює, що таке friendshoring без академічної мови, чим він відрізняється від схожих стратегій, які країни й галузі вже перебудовують торговельні маршрути, що показує статистика торгівлі та які наслідки це має для бізнесу — включно з українським.

Що таке friendshoring простими словами

Friendshoring (іноді кажуть ally-shoring — «розміщення у союзників») — це стратегія, за якої компанії й уряди переносять виробництво, закупівлю сировини або весь ланцюг постачання до країн, які вважаються політичними партнерами. Ключовий критерій вибору — не лише ціна чи логістика, а спільні цінності, стабільність відносин і низький ризик того, що торговельні зв’язки раптово розірвуться через конфлікт чи санкції.

Класичний приклад протилежної логіки — залежність Європи від російського газу до 2022 року. Паливо було дешевим, трубопроводи зручними, але коли геополітична ситуація змінилася, вся енергетична система опинилася під загрозою. Friendshoring як концепція — це спроба не потрапити в таку пастку в інших галузях: напівпровідниках, критичній сировині, фармацевтиці, акумуляторах.

Значення терміна часто зводять до формули «торгувати з друзями», але на практиці все складніше. Мало яка країна може повністю відмовитися від постачань із потенційно проблемних джерел. Тому реальна політика виглядає як диверсифікація: зменшити частку залежності до керованого рівня, створити резервні маршрути й постачальників, а критичні категорії — чипи, рідкісноземельні метали, фармацевтичні субстанції — перевести до перевірених партнерів або взагалі додому.

Термін швидко підхопили міжнародні інституції. МВФ у своїх аналітичних матеріалах описує friendshoring як один із симптомів ширшого явища — геоекономічної фрагментації, коли світова торгівля починає групуватися навколо політичних блоків, а не навколо чисто економічної ефективності.

Чим friendshoring відрізняється від reshoring і nearshoring

Усі три терміни описують перебудову ланцюгів постачання, але їх часто плутають. Різниця — у тому, куди саме переноситься виробництво.

На практиці ці стратегії накладаються одна на одну. Мексика для США — це одночасно nearshoring (поруч) і friendshoring (союзник за угодою USMCA). В’єтнам для японських компаній — не географічний сусід, але стратегічний партнер, тож це чистий friendshoring. Тому в аналітиці зазвичай говорять про змішаний підхід: компанія будує портфель локацій, де частина потужностей повертається додому, частина — розміщується поруч із ринком, а частина — у надійних партнерів у будь-якій точці світу.

Чому світ почав перебудовувати ланцюги постачання

До 2020 року домінуючою логікою глобальної торгівлі була ефективність: виробляй там, де дешевше, тримай мінімальні запаси, доставляй «точно в строк». Кілька шоків поспіль зламали цю модель. Для розуміння таких збоїв корисно бачити, як працює світова торгівля від виробника до порту, митниці і покупця.

Першим був коронавірус. Закриття заводів у Китаї на початку 2020 року зупинило виробництва автомобілів, електроніки та медичних товарів по всьому світу. Компанії раптом виявили, що не знають навіть, хто є постачальником їхніх постачальників. Другим шоком стало російське вторгнення в Україну в 2022-му: європейська промисловість, яка десятиліттями будувалася на дешевому російському газі, опинилася перед загрозою зупинки.

Третій чинник — більш повільний, але стратегічний. Ескалація конкуренції між США і Китаєм: тарифи, обмеження на експорт технологій, санкції проти окремих компаній. Бізнес зрозумів, що концентрація виробництва в одній країні, яка може опинитися в епіцентрі конфлікту, — це не операційний, а екзистенційний ризик.

Додайте сюди логістичні кризи: блокування Суецького каналу контейнеровозом Ever Given у 2021 році, атаки на судна в Червоному морі з кінця 2023-го, які змусили перевозити вантажі навколо Африки. Кожна така подія — це нагадування, що торговельні маршрути потребують резервування, а не лише оптимізації. У цьому контексті світова торгівля дедалі більше залежить від стійкості портів, експортних та імпортних потоків і резервних маршрутів.

Підсумок цих подій — зміна базового рівняння. Раніше ланцюг постачання оцінювали за собівартістю. Тепер до розрахунку додали ціну ризику: скільки коштує зупинка заводу на тиждень, втрата контракту через санкції, раптове подорожчання логістики вдвічі. І коли ризик монетизують, дешевий, але вразливий ланцюг часто виявляється дорожчим за надійний.

Як friendshoring працює на практиці: реальні приклади

Найпоказовіші приклади friendshoring — у галузях, які уряди визнали критичними для національної безпеки.

Напівпровідники

Американський закон CHIPS and Science Act 2022 року виділив десятки мільярдів доларів на повернення виробництва чипів до США — це reshoring-складник. Паралельно Вашингтон поглибив співпрацю з Південною Кореєю, Японією та Нідерландами щодо технологій виробництва напівпровідників, створивши фактично союзницький клуб у найчутливішій галузі. Японія, зі свого боку, субсидує будівництво заводів чипів на власній території та співпрацює з тайванськими виробниками.

Критична сировина

Євросоюз ухвалив Закон про критичну сировину (Critical Raw Materials Act), який ставить мету: до 2030 року жодна третина країна не повинна забезпечувати понад 65% споживання ЄС жодного стратегічного матеріалу. Практично це означає угоди про постачання літію, кобальту та рідкісноземельних елементів із Канадою, Австралією, Чилі, Казахстаном та іншими партнерами — замість майже тотальної залежності від переробки в Китаї.

Перерозподіл виробництва в Азії

В’єтнам став одним із головних бенефіціарів тренду: великі виробники електроніки переносять туди складальні потужності, які раніше концентрувалися в Китаї. Індія за програмою стимулів Production Linked Incentive залучає виробництво смартфонів — значна частка iPhone тепер збирається саме там. Мексика в 2023 році вперше випередила Китай як найбільше джерело імпорту США — це прямий результат nearshoring- і friendshoring-логіки одночасно.

Енергетика

Європа після 2022 року радикально перебудувала імпорт газу: замість російського трубопровідного палива — зріджений газ із США, Катару, Норвегії. Це один із найшвидших і наймасштабніших випадків friendshoring в історії: за неповні два роки структура постачань цілого континенту змінилася до невпізнання.

Що показує статистика торгівлі

Числа підтверджують, що перебудова ланцюгів — не публіцистичний тренд, а вимірюваний процес. За даними аналізу торговельних потоків ООН і ЮНКТАД, після 2022 року помітно зросла частка торгівлі між політично близькими країнами, тоді як потоки між геополітично віддаленими блоками почали відставати від загальної динаміки світової торгівлі.

Кілька конкретних маркерів. Частка Китаю в імпорті США знизилася з пікових приблизно 21–22% у 2017–2018 роках до близько 13–14% у 2023–2024-х. Водночас імпорт США з Мексики, В’єтнаму, Індії та Тайваню помітно зріс. Прямі іноземні інвестиції у В’єтнам і Мексику досягли рекордних рівнів — бізнес голосує капіталом за нову географію виробництва.

Важливий нюанс: це не означає, що Китай зникає з ланцюгів постачання. Значна частка товарів, які надходять до США з В’єтнаму чи Мексики, містить китайські компоненти. Аналітики називають це «подовженням ланцюга»: залежність не зникає, а стає опосередкованою. Тому статистику торгівлі варто читати обережно — формальна зміна країни-постачальника не завжди означає справжню зміну джерела.

МВФ у своїх моделях попереджає й про вартість цієї перебудови: за найпесимістичніших сценаріїв геоекономічної фрагментації втрати світового ВВП можуть сягати кількох відсотків у довгостроковій перспективі, причому найбільше постраждають економіки, що розвиваються. Безпека ланцюгів має ціну — і платять за неї споживачі та платники податків.

Як friendshoring змінює роль торговельних партнерів

Перебудова ланцюгів створює нових переможців серед країн, які раніше були на периферії великої торгівлі. Дослідники умовно називають їх «з’єднувальними економіками»: Мексика, В’єтнам, Індія, Індонезія, Марокко, Польща. Ці країни отримують інвестиції, робочі місця й технології, бо пропонують комбінацію прийнятних витрат, політичної передбачуваності й доступу до великих ринків.

Водночас змінюється характер торговельних угод. Класичні угоди про вільну торгівлю знижували мита. Нове покоління домовленостей — як американська ініціатива IPEF для Індо-Тихоокеанського регіону чи критично-сировинні партнерства ЄС — зосереджене на стійкості ланцюгів, стандартах і спільних запасах, а не лише на тарифах. Торговельні партнери тепер оцінюються й за здатністю бути надійним вузлом у критичній інфраструктурі.

Для великих експортерів, які не входять до жодного «клубу друзів», це тривожний сигнал: доступ до ринків усе більше залежить від геополітичної позиції. Для малих країн відкривається вікно можливостей — але з умовою: потрібні стабільні інститути, передбачуване законодавство та інфраструктура, здатна обслуговувати експорт і імпорт у нових обсягах.

Що friendshoring означає для України

Україна в цій перебудові перебуває в незвичній позиції: вона одночасно є причиною переосмислення ланцюгів (через війну й енергетичну кризу) і потенційним бенефіціаром. ЄС розглядає Україну як майбутнього партнера з критичної сировини — у країни є значні поклади літію, титану, графіту. У 2021 році Україна й ЄС підписали стратегічне партнерство щодо сировини, а після початку повномасштабної війни інтеграція української промисловості в європейські ланцюги стала політичним пріоритетом.

Практичні напрямки, де Україна може вбудуватися в логіку friendshoring:

• критична сировина та її переробка для європейської промисловості;
• агропродукція з глибшою переробкою, а не лише експорт сирого зерна;
• оборонна промисловість та компоненти для неї;
• виробничі майданчики в західних регіонах, логістично пов’язані з ЄС.

Але чесна оцінка вимагає зазначити й обмеження. Інвестори, які обирають локацію за критерієм надійності, дивляться на безпекові ризики, судову систему, корупцію та стан інфраструктури. Поки війна триває, Україна для більшості виробників — це перспектива післявоєнного відновлення, а не поточне рішення. Тому реальне вікно можливостей відкриється тоді, коли безпекова ситуація дозволить рахувати ризики в десятирічній перспективі.

Що врахувати бізнесу, який перебудовує ланцюг постачання

Для компаній — від великих виробників до середнього бізнесу, що імпортує комплектуючі, — тренд на friendshoring означає не гасло, а конкретну роботу. Ось практичний мінімум.

1. Зробіть карту ланцюга глибше першого рівня. Критично знати не лише свого постачальника, а й постачальників другого-третього рівня: саме там ховається концентрація ризику.
2. Визначте критичні позиції. Не все потрібно диверсифікувати — сфокусуйтеся на товарах, де зупинка постачань зупиняє ваш бізнес.
3. Рахуйте повну вартість, а не ціну закупівлі. Додайте в розрахунок ризик зриву поставки, волатильність логістики, митні ризики та вартість страхових запасів.
4. Диверсифікуйте за регіонами, а не лише за постачальниками. Два постачальники в одній країні — це один ризик.
5. Слідкуйте за регуляторикою. Експортний контроль, санкції та нові вимоги до походження товарів змінюються швидко і можуть знецінити ланцюг за один підпис уряду.

Головна помилка — сприймати перебудову як разовий проєкт. Карта ризиків застаріває за рік-два, тому перегляд ланцюгів постачання має стати регулярною процедурою, а не реакцією на чергову кризу.

Поширені запитання про friendshoring

Friendshoring — це кінець глобалізації?

Ні. Світова торгівля не скорочується радикально — вона змінює структуру. Точніше говорити про перегрупування: потоки зміщуються між блоками та партнерами, але обсяги міжнародного обміну залишаються історично високими.

Чи подорожчають товари через friendshoring?

Частково так. Виробництво «у друзів» зазвичай дорожче за найдешевший глобальний варіант, а вартість резервних потужностей і запасів закладається в ціну. Уряди й компанії свідомо платять цю премію за стійкість — питання лише в тому, якою вона буде в кожній галузі.

Чи можна повністю відмовитися від постачань із Китаю?

Для більшості галузей — ні, принаймні в середньостроковій перспективі. Китай домінує в переробці критичної сировини, виробництві компонентів і багатьох проміжних товарах. Реалістична мета — зменшити залежність у критичних категоріях до керованого рівня, а не досягти нуля.

Чим friendshoring відрізняється від протекціонізму?

Протекціонізм обмежує торгівлю задля захисту власних виробників. Friendshoring не обов’язково знижує відкритість — він перенаправляє торгівлю між країнами, часто навіть поглиблюючи інтеграцію всередині «клубу друзів» за рахунок скорочення зв’язків поза ним.